Питання безпеки стало причиною неповернення до України для 50% опитаних громадян, які виїхали з країни після 24 лютого 2022 року. Про це свідчать результати онлайн-опитування щодо оцінки міграційних процесів та настроїв українців, які презентував виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко на прес-конференції в “Інтерфакс-Україна”.
Згідно з опитуванням, у 37% респондентів є найближчі родичі (подружжя, діти чи батьки), які були змушені залишити Україну після початку повномасштабного вторгнення росії, а у 80% — друзі та знайомі, з якими вони спілкуються особисто.
Основною причиною від'їзду 58% назвали відсутність почуття безпеки, стільки ж висловилися про необхідність піклування про дітей та їхнє майбутнє, 57% вважають, що причина у підвищеному рівні небезпеки.
Відповідаючи на запитання щодо ставлення до необхідності повертатися українцям, які виїхали після 24 лютого 2022 року, 46% респондентів зазначили, що “кожен вирішує за себе”, 21% обрали варіант “так, одразу після завершення війни (до процесу відновлення країни)” , 16,5% - "так, якщо немає загрози окупації їх територій".
Щодо оцінки намірів найближчих родичів, які виїхали, повертатися в Україну 36% респондентів відповіли "однозначно так - вони це твердо вирішили", 32% вважають це можливим, "якщо тут буде робота і буде безпечно", 14% вважають, що це навряд Чи станеться, "оскільки вони починають облаштовуватися на новому місці", 5% сказали, що - ні, 3% опитаних самі збираються за можливості виїхати до родичів.
Водночас 44% респондентів вважають, що їхні друзі та знайомі зможуть повернутися, якщо в Україні буде безпечно та вдасться вирішити питання з працевлаштуванням. 29% переконані, що так однозначно буде, тому що "вони про це постійно говорять", 15% обрали варіант "навряд" і 2% - "ні".
Серед причин, що впливають на рішення людей повертатися в Україну, — родинні зв'язки (60%), звичний спосіб життя та оточення (46%), безпека (42%), наявність роботи (36%), патріотизм (32%), невдачі облаштування за кордоном (27%), турбота про дітей, оскільки вони мають жити та навчатися в Україні (16%).
Водночас причинами не повертатися до України 55% респондентів назвали життєві перспективи, 50% — безпеку, 48% — наявність роботи, 33% — турботу про дітей (вони мають здобути нормальну освіту та розпочати нове життя), 28% — комфорт, 27% - відсутність боротьби з корупцією та люстрації проросійських сил в Україні.
Також 21% опитаних сказали, що серед їхніх знайомих, друзів та колег є чоловіки, які виїхали з України після 24 лютого 2022 року, хоча не мали на це законних причин чи підстав (59% відповіли “ні”, 19% –”не знаю ” та ще 1% відмовився відповідати на це питання).
Серед цих 21%, які виїжджали незаконно, ми запитали, яким чином вони виїжджали незаконно. І тут є безумовний лідер — це два перші місця по 23% — через хабар і через волонтерство. Третє, четверте, п'яте місце – це по 15-16% – це оформлення інвалідності на себе, оформлення опіки за інвалідом-родичем та третій момент – це через студентські візи”, – уточнив Денисенко на прес-конференції.
Крім того, 47% респондентів на питання про те, чи мають українські біженці допомагати Україні, відповіли, що кожен вирішує сам, 28% вважають, що з цією метою (на потреби ЗСУ) слід перераховувати частину своєї зарплати. Середньомісячні пожертвування українців, які виїхали, згідно з опитуванням, становлять 51-100 грн (про це повідомили 16,4% респондентів, тоді як 18,2% відповіли, що не допомагали ЗСУ або волонтерам грошима протягом останніх трьох місяців).
Онлайн-опитування "Оцінка міграційних процесів та настроїв" провів Український інститут майбутнього спільно з компанією "Нью Імідж Груп" протягом 20-23 березня. Респонденти дали відповіді на питання щодо їхньої мотивації повертатися в Україну або залишатися за кордоном, оцінили ймовірність повернення своїх друзів та родичів.
В опитуванні взяли участь 1,2 тисячі респондентів, серед яких доросле населення України інтернет-користувачів віком від 18 років та старше. Статистична похибка із ймовірністю 0,95 не перевищує 2,89%.
Опитування проводилось по всій території України, окрім населених пунктів на тимчасово непідконтрольних територіях частини Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, що тимчасово окупована АР Крим.
Матеріал з відкритих джерел
Комментарии
1