Говорити на цю тему без емоцій дуже важко, але давайте все ж таки поміркуємо, оперуючи лише цифрами і фактами, а також роблячи самостійні висновки.
Отже, досі в Україні накопичувальна частина пенсії не запущена, і 3-рівнева пенсійна система повністю покладається лише на розподільчу, а саме солідарну систему. Тобто поточні пенсії виплачуються за рахунок українців, які працюють зараз: людина працює і робить пенсійні відрахування, але вони йдуть не їй конкретно, а на підтримку поточної солідарної пенсійної системи.
Коли цими днями працюючий українець вийде на пенсію - за нього платитиме молодший, який працює. Наразі система функціонує саме таким чином. Але при цьому Україна зіткнулася з рядом дуже серйозних викликів. Воюючу країну залишило до 10 млн. громадян, переважна більшість з яких були платниками пенсійних внесків до ПФУ. Продовжуються банкрутства підприємств і не знижується рівень безробіття, яке минулого 2022 року сягало 30%. Йде нестримне подорожчання товарів та послуг, і нашим пенсіонерам потрібно більше грошей для підтримки рівня життя.
І вже всім зрозуміло, що кількість працюючого українського населення в майбутньому продовжить швидко знижуватися. Держстат фіксує різке зменшення населення. Бюджету взяти на себе пенсійні витрати в поточних умовах – теж не виглядає реалістичним, допоки нас рятує фінансова допомога західних партнерів. Але й у них накопичилося досить багато важко боргових проблем.
Що виходить? Виходить, що грошей Україні треба більше, пенсіонерів теж стає більше, а працюючих громадян швидко стає менше. Але без цих працівників держава не зможе забезпечити пенсії. Адже ті, хто працює зараз, відкладають гроші не собі, а платять за існуючих. І так по колу.
До чого це може призвести вже в найближчий час? До зміни пенсійної системи в Україні. Нещодавно, наприклад, це було підвищення пенсійного віку. Але тепер по суті ми практично летимо, а не йдемо до переходу від солідарної моделі до самостійного процесу створення пенсії.
Таким чином, на пенсії офіційно доведеться сподіватися лише на себе. Чи не тому цю жорстоку реальність пенсійної системи, що діє, так завзято замовчують наші топ-чиновники, випромінюючи з екранів телевізорів сліпучий оптимізм. Адже все більш важливим стає індикатор економічних перспектив для України - це поведінка тонкого-тонкого шару середнього класу, що ще залишився в країні. А саме, як ці фінансово заможні люди надійдуть зі своїми нагромадженнями. Залишать в Україні чи виводять за кордон?
Думаю, відповідь ясна і зрозуміла. У ці дні заможні українці «голосують ногами» і ці голоси явно не на користь нашої пенсійної системи і нікому не потрібного ПФУ, т.к. його «дірки» давно закриваються за рахунок держбюджету та фінансової допомоги Західного блоку. До речі, у Грузії ще за екс-президента Саакашвілі було ліквідовано пенсійний фонд та фонд соціального страхування, а є універсальний державний бюджет, з якого виділяються кошти. Це дозволило їм радикально знизити податковий тягар та усунути зайві бюрократичні структури.
Олександр Гончаров, facebook.com
Комментарии
2З цією корупцією закінчення війни оголить таке, що важко собі уявити... Наше керівництво звернеться по допомогу на Захід і Захід, звичайно ж, її надасть, розуміючи, що корупція, крадіжка та належного економічного ефекту не буде. При цьому, звичайно ж, наші підпишуть все, аби отримати допомогу. А потім коли доведеться повертати - віддаватимемо цілими галузями економіки.
"Один шановний пан написав ідею заборонити чоловікам виїзд після війни ще на три роки, інакше «ми не збережемось як нація».
У мене є легша і простіша пропозиція.
Може, нарешті наша чудова моновлада проведе обіцяні перед Заходом антикорупційні реформи? Поверне е-декларування і вручить підозри Баканову, Тарану, Арістову та Слюсарєву?
А ще, як щодо ідеї усунути від податкової системи Гетьманцева? Тоді точно нікому не варто буде їхати за кордон і можна буде заробити вдома. От тоді точно можна не хвилюватись про збереження нації.
Я давно кажу, що «слуги народу» постануть після перемоги над такою дилемою, як у післявоєнній Хорватії. Або ми граємось в автократію і великого вождя, або реформи і НАТО та ЄС — будь-ласка.
У Хорватії після війни поїхало десь чверть населення. Але відсутність там Гетьманцева і ідей «давайте потримаємо мужиків, бо зникне нація» дозволили країні вигребти, відбудуватися і нормально розвивати себе.
Українці не вперше воюють, не вперше вигризають своє у болотяних пушкіністів. І саме можливість хутко відбудуватись та зробити щось своє дозволяла нашому народу вижити в будь-якій зарубі.
PS. Якщо уже думати про перспективи, то нормальні економічні умови то база, аби сюди притягнути дітей і внуків тих, хто свого часу покинув Україну, але пам’ятає своє походження. Саме на українців світу треба робити ставку, а не паспортизацію болотяної прутні а-ля невзоров, як це пробували робити на кістках Бучі минулого року. І лише після публічного осуду припинили роздавати наш паспорт кому попало".