«Хатинка» головного комуніста, борця з буржуазією Петра Симоненка на березі особистого ставка під Києвом
Служба безпеки України зібрала доказову базу на Петра Симоненка - колишнього народного депутата, керівника забороненої комуністичної партії України, який підтримав збройну агресію рф.
Як передає УНІАН із посиланням на повідомлення СБУ, у період окупації Київщини він звернувся до вищого військово-політичного керівництва рф щодо його "евакуації" до росії. Щоб вивезти Симоненка з його родиною із захопленого на той час селища Березівка Макарівського району Київської області, кремль розпорядився відправити туди загін спецназу. Після прибуття російських спецназівців екс-нардеп особисто їх зустрічав і розквартував у своєму будинку.
“З 4 по 8 березня 2022 року окупаційний спецпідрозділ здійснив “супровід” Симоненка та його близьких через зв'язку блокпости на територію Білорусі. Звідти він переїхав до рф, де його призначили заступником голови "Центрального комітету міжнародного комуністичного об'єднання "Союз комуністичних партій - Комуністичної партії Радянського Союзу"", - повідомили в СБУ.
Також у відомстві зазначили, що за вказівкою депутата Держдуми рф Геннадія Зюганова Симоненко розпочав публічну кампанію на підтримку агресивної політики москви.
На підставі зібраних доказів Симоненка повідомлено про підозру щодо двох статей Кримінального кодексу України. Як уточнили в офісі Генпрокурора, йому інкриміновано публічні заклики до насильницької зміни конституційного ладу або захоплення державної влади, виправдання, визнання правомірної, заперечення збройної агресії рф проти України (ч. 3 ст. 109, ч. 3 ст. 43). ).
2
СБУ повідомила про підозрення екслідеру комуністів Симоненка, який під час окупації Київщини втікав до росії у супроводі спецназу росії
Служба безпеки зібрала доказову базу на Петра Симоненка – колишнього народного депутата, керівника забороненої Комуністичної партії України, який підтримав збройну агресію росії.
На період окупації Київщини він звернувся до вищого військово-політичного керівництва росії щодо його «евакуації» до країни-агресора.
Щоб вивезти Симоненка з його батьківщиною із захопленого на той час селища Березівка Макарівського району, кремль розпорядився відправити туди загін спецназу росії.
Після прибуття російських спецпризначенців до українського населеного пункту екснардеп особисто їх зустрічав, а потім розквартирував у власному будинку і забезпечивши продовольством.
Потім з 4 до 8 березня 2022 року окупаційний спецпідрозділ здійснив «супровід» Симоненка та його близьких через ворожі блокпості на територію білорусі.
Звідти він переїхав до росії, де його назначили заступником голови «Центрального комітету міжнародного комуністичного об'єднання «Союз комуністичних партій – комуністичної партії Радянського Союзу».
Це повністю прокремлівська організація, яка підконтрольна російській компартії на чолі з її лідером – депутатом Держдуми РФ Геннадієм Зюгановим.
Саме за його вказівкою Симоненко розпочав громадську кампанію на підтримку агресивної політики москви.
Так, у жовтні 2022 року екснардеп взяв участь у так званій «22-й Міжнародній зустрічі комуністичних та робітничих партій», яка проходила у місті Гавана на Кубі.
Під час свого виступу на «форумі» Симоненко намагався легітимізувати захоплення частини території України та діяльність терористичних організацій «л/днр».
Крім того, за даними слідства, 21 — 22 квітня 2023 року екснардеп взяв участь у з'їзді «антифашистського форуму», що відбувся у мінську.
Там він висловлювався за продовження агресивної війни проти України та виправдовував кремлівські наративи щодо застосування тактичної ядерної зброї росії.
На підставі зібраних доказів Симоненко повідомлено про підозрення за двома статтями Кримінального кодексу України:
- ч. 3 ст. 109 (публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади за допомогою засобів масової інформації);
- ч. 3 ст. 436-2 (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, в тому числі шляхом подання збройної агресії РФ проти України як внутрішнього громадянського конфлікту з використанням засобів масової інформації;).
Крім того, вирішується питання щодо додаткової кваліфікації злочинних дій фігуранта. Досудове розслідування триває. Заходи проводили за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора.
Видео YouTube не загружено без разрешения категории «Внешние медиа».
3
Особистий ставок, позолота і джакузі: шикарний особняк Сімоненка-втікача
У мережі показали фото особняка під Києвом, який належить колишньому лідеру Комуністичної партії в Україні Петру Симоненку, якому Служба безпеки України (СБУ) повідомила про підозру. Про це повідомили у ТСН .
Журналісти наголосили, що це той самий будинок, з якого лідера Компартії «евакуювали» до росії під час тимчасової окупації Київської області. Особняк має великі розміри, а його інтер'єр оформлений у золотих тонах.
На фото видно, що хатинка займає велику територію: є особисте озеро, соснові насадження і сам двоповерховий будинок з терасою. У коридорі біля входу лежить невеликий червоний килим із сайтом Комуністичної партії, про який, мабуть, потрібно витирати ноги.
Також у холі між другим та першим поверхами звисає величезних розмірів кришталева люстра.
Ванна кімната в просторому будинку. На стелі висить кришталева люстра, але невелика, а на стінах візерунки з мозаїки. Навпроти на стіні висить велике дзеркало в позолоченій рамі і стоїть такого ж кольору умивальник. Також на одній зі стін, якраз навпроти унітазу та позолоченого біде, розташовані панорамні вікна.
Також, судячи з фото у мережі, у будинку знайшли кілька червоних книжок із написом «Комуністична партія України». У мережі відреагували на кадри розкішного будинку колишнього глави Комуністичної партії України. Політичний оглядач Мілан Леліч згадав з цієї нагоди анекдот 20-річної давності, а в мережі згадали особняк януковича та заявили, що будинок Симоненка не дотягує по інтер'єру.
«До Симоненка в гості приходить його старенька, бачить усю розкіш, позолота всюди, прислуга бігає туди-сюди. І каже: Як тут у тебе добре… Головне, щоби комуністи знову не прийшли», — написав він.
3
ДОСЬЄ . Петро Симоненко
Петро Симоненко народився 1952 року в місті Сталіно (нині Донецьк). Після школи вступив до Донецького політехнічного інституту, який закінчив у 1969 році за спеціальністю гірничий інженер-електромеханік.
1991 року здобув другу вищу освіту в Київському інституті політології та соціального управління за спеціальністю «політолог».
Петро Симоненко у молодості / gazeta.ua
Партійна кар'єра
Після закінчення вузу Симоненко працював в інституті «Донгіпровуглемаш» на посаді конструктора, а 1975 року почав будувати партійну кар'єру в комсомолі, ставши інструктором Донецького міського комітету ленінської комуністичної спілки молоді (ЛКСМУ). Пізніше обіймав посади завідувача відділу та другого секретаря, у 1980 році став секретарем Донецького обласного комітету ЛКСМУ.
Петро Симоненко
Я прийшов у політику ще 1975 року, почавши працювати в молодіжних організаціях. Для мене це було частиною мого життя. Це було поєднання політики з державними справами, що допомагало нам, з одного боку, розуміти людську душу, з іншого — бути організаторами провадження. Це моє життя.
1978 року Симоненко вступив до Комуністичної партії Радянського союзу. До розпаду СРСР займався партійною та ідеологічною роботою на різних посадах у Маріупольському міськкому та Донецькому обкомі Компартії України.
Після здобуття Україною незалежності Комуністична партія була заборонена і Симоненко влаштувався на посаду заступника генерального директора корпорації «Укрвуглепром».
1992 року Симоненко долучився до групи колишніх перших секретарів українських обкомів та депутатів Верховної Ради, які мали намір відтворити в Україні Комуністичну партію. У травні 1993 року Верховна Рада дозволила створювати в Україні комуністичні партійні організації. Вже за місяць у Донецьку пройшов установчий з'їзд Комуністичної партії України, на якому Симоненка було обрано першим секретарем КПУ.
Починаючи з 1994 до кінця 2014 року Симоненко був народним депутатом і очолював у Верховній Раді фракцію КПУ.
Петро Симоненко та Володимир Путін під час зустрічі у Кремлі, 2002 р. / wikimedia.org
Також Симоненко балотувався на всіх президентських виборах. Але якщо у 1999 році він вийшов у другий тур і отримав у ньому 37,8% голосів, то вже у 2004 році за Симоненка проголосували 4,97%, а у 2010 році – 3,55% виборців. Аналогічне падіння рейтингів спостерігалося і у Компартії на виборах до парламенту: 128 депутатських мандатів у 1998 році і лише 21 на виборах-2006. У 2014 році КПУ вже не змогла подолати прохідний бар'єр і у Верховній Раді не представлена.
Починаючи з 2014 року в судах йшли розгляди за позовом Міністерства юстиції про заборону КПУ та у грудні 2015 року Окружний адміністративний суд Києва заборонив діяльність Комуністичної партії України. Також цього року Верховна Рада ухвалила закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Справа про заборону КПУ дійшла до Конституційного суду і формально партію не заборонено, оскільки провадження у справі призупинено Апеляційним судом до рішення КСУ. Водночас кількість членів партії скоротилася до мінімуму.
У 2019 році КПУ висунула Симоненка кандидатом на пост президента України, проте Центральна виборча комісія відмовила йому в реєстрації, оскільки його висунули партію, яка пропагує заборонений комунізм.
Лідери Компартій росії та України Геннадій Зюганов та Петро Симоненко під час з'їзду КПУ України, Київ, 2008 р. / УНІАН
Скандали
Петро Симоненко сповідує проросійські погляди. Виступає проти євроінтеграційної політики України, проти вступу України до НАТО та за вступ до Митного союзу з Росією. Також ратує за надання російській мові статусу другої державної. У 2012 році отримав від росії Орден Дружби «за великий внесок у розвиток та зміцнення дружби та співробітництва з російською федерацією».
Також відомий своїми антиукраїнськими заявами. Так, у 2012 році Симоненко запропонував на референдумі обговорити герб та гімн України, заявивши, що держава не може існувати під символом, «з яким зустрічали Гітлера під час війни та під яким убивали безневинних людей».
Симоненко заявляв, що «не вірить» у Голодомор і звинувачував президента Віктора Ющенка у «використанні голоду для розпалювання ненависті». Також він заявляв, що «до Сталіна слід ставитись з повагою».
Наприкінці 90-х років у ЗМІ циркулювали чутки про гомосексуальну орієнтацію Симоненка. Так, 1998 року під час виборів до Верховної Ради газета «Бульвар» (власник — Дмитро Гордон) повністю передрукувала матеріал «Червоні… «поголубіли»?» (оригінальна назва: «Лідер українських комуністів Петро Симоненко — гомосексуаліст?». Симоненко подібні чутки спростовував, говорячи, що з орієнтацією у нього «все традиційно – дружина та два сини».
2007 року Симоненко з трибуни Верховної Ради заявив, що Гітлер нібито вручив головнокомандувачу Української повстанської армії Роману Шухевичу два «Залізні хрести». Діти Шухевича подали позов до Печерського районного суду Києва. На суді Симоненко не зміг навести жодних доказів своїм словам і суд зобов'язав його спростувати поширену недостовірну інформацію.
У січні 2014 року під час Євромайдану Симоненко голосував за «диктаторські закони» — пакет законів, які суттєво обмежували права громадян та свободу слова.
У 2014 році проти Симоненка було відкрито кримінальну справу у зв'язку із «закликами в ефірі низки телеканалів до повалення конституційного ладу та пропагандою агресії».
У травні 2018 року Служба безпеки України провела обшуки у керівників Комуністичної партії. Під час слідчих дій виявлено агітаційні матеріали із забороненою символікою комуністичного тоталітарного режиму. Крім того, у Симоненка під час обшуків вилучили пістолет із глушником та патрони.
Незважаючи на це вже того ж місяця Симоненко з'їздив до Росії для виступу на ток-шоу в ефірі російського пропагандистського каналу «Росія 1», де вступив у суперечку з екс-нардепом-втікачем Ігорем Марковим. Марков назвав лідера КПУ «агентом СБУ» та кинув у нього дрібницею.
Ігор Марков: Юдо! Зрозумів ти хтось! Ось твоя ціна! Ти здав усіх, усіх своїх друзів. І з цим негідником розмовляти нема про що… Мене намагалися вербувати, робити з мене керовану проросійську опозицію. Я пройшов це все. Але я прийшов сюди, а він звинувачує мене у втечі, цей щур.
Під час обшуку у Петра Симоненка / із відкритих джерел
Особисте життя
Зі своєю першою дружиною Світлана Симоненко була знайома зі школи. У 1974 році вони одружилися. Мають двох синів – Андрія та Костянтина. Андрій одружений на дочці одного з лідерів Аграрної партії України Катерини Ващук Тетяні.
У 2009 році Симоненко розлучився зі Світланою та одружився з журналісткою, керівником інформаційного агентства Голос UA Оксаною Ващенко. Симоненко познайомився з Ващенком під час президентських виборів 2004 року. Незабаром лідер КПРФ, незважаючи на імідж «вірного сім'янина», став за нею доглядати. За словами Оксани, вони «разом» з 2006 року. Ще до весілля Ващук народила доньку Марію, а згодом синів Івана та Тимофія. Ващенко молодший за Симоненка на 26 років.
Депутат від КПУ Леонід Грач заявив, що Ващенко "керував" партійними справами в КПУ.
Петро Симоненко та його дружина Оксана Ващенко під час церемонії одруження, у Києві, 26 вересня 2009 р. / УНІАН
Леонід Грач: «У нас у вигляді Оксани з'явилася маленька Рая Горбачова, яка заправляє мізками Петра Миколайовича та партійними справами. І безмежна там радість: ну, нарешті люди зірвалися, як то кажуть, до гарного тугого гаманця! Пожити можна, вони розуміють, що у цей проміжок часу, до 2012 року (коли ще невідомо, що буде), треба зміцнити своє матеріальне становище. Чим вони, власне, й займаються.
Симоненко стверджує, що є атеїстом. Попри це він хрестився.
Доходи
Згідно з декларацією, яку Симоненко подав у 2019 році, коли намагався балотуватися у президенти, зарплату він ніде не отримував. З доходів зазначено лише 129 тисяч гривень пенсії та 3 тисячі гривень отриманих відсотків. Його дружина отримала 119,5 тис. грн. зарплати.
Також Симоненко задекларував, що на рахунках у банках він має 13 тис. грн, 101 тисячу доларів США та 19.9 тис. євро.
Симоненко належить земельна ділянка площею 1200 кв. м. у селі Проців Київської області, а у Києві — третина квартири та офіс площею 165 кв.м. Крім того, ще одну квартиру у Києві він орендує, а його дружині належить 25% ще однієї столичної квартири.
Відомо, що лідер КПУ живе у розкішному особняку із власним озером у вигляді серця у селі Березівка, за 40 кілометрів від центру Києва, будинок записаний на тещу. Також Симоненко заявляв, що машини у нього немає, і він їздить тещиною Honda Accord.
За даними ЗМІ, весь сімейний бізнес Симоненка записаний на його сина Андрія, який є співвласником ТРК у Вінниці та радіокомпанії «Гамма» у Києві.
Матеріал з відкритих джерел
Комментарии
1