Про одвічне і насущне...

стрела-дайджест 316

Це залізний брусок вагою 1000 г. Його сировинна вартість складає близько 100 доларів.

Якщо з нього зробити підкови, вартість зросте до $250.

Якщо ж перетворити його на швейні голки — його вартість підніметься приблизно до $70 000.

Якщо з нього виготовити пружини та шестерні для годинника, він коштуватиме близько $6 мільйонів.

Але якщо з нього зробити прецизійні лазерні деталі, наприклад для літографії, його ціна досягне $15 мільйонів.

Твоя цінність полягає не тільки в тому, з чого ти зроблений, але, насамперед, у тому, як ти використовуєш свої можливості якнайкраще.

Зі сторінок FB

Комментарии

1
була така Людина +1
40 років тому в стінах карцеру радянського концтабору у Кучино після чергового виснажливого сухого голодування помер Василь Стус…
"...Буває часто: людина знає бозна-скільки, але розмовляти з нею вкрай нудно, бо вона нічого не тямить розповісти цікаво: в неї нема свого стержня, хребта, до якого кріпиться вся кісткова система. Тобто, така людина не має самої себе (все інше — телевізор, машину, дачу, штани, професію — має!). Це гарба сіна, сяк-так наваленого на купу, під якою пищить, як руда миша, квола натурочка такого мазунчика — хай навіть і з сивим волоссям на голові. Це — вкрай безнадійний варіант людського існування, бо тут уже ніхто не порятує — коли немає самого себе.
А коли людина має себе, свій хребет, свій центр, свою основу, свою гравітацію, сказати б, тоді все падає на свої місця — і людина схожа на Ейфелеву чи Останкінську башту, а не на гарбу сіна".
Лист Василя Стуса до дружини й сина
15.01.1984