Новини з "тераріуму однодумців", або Як Порошенко шукає ласки від влади

стрела-дайджест 327

Несподівано хитрий речник Верховної Ради Стенфанчук відкрито приїхав до офісу фракції «Європейська солідарність» Порошенко і подарував йому на знак нової дружби свою товсту книгу про закони.

Обидва політики хочуть обдурити один одного і заразом позбутися зухвалого Арахамії, який міцно вчепився в український парламент, вичавлюючи з нього останні соки та вигоди.

Арахамія намагається зайняти місце Єрмака у політиці Офісу, але він практично привів парламентську монобільшість до розвалу. Арахамія прагне одночасно керувати українським парламентом та контролювати переговорний процес із США та росією.

Звичайно, що він ніде не встигає. Це вже починає злити Зеленського, який теж не встигає за швидкістю політичних подій та починає робити великі помилки. Так виникла ідея реанімації політичного впливу спікера Стефанчука на парламент.

Після того, коли НАБУ, за допомогою «одичавшого депутата, здійснило грубу політичну провокацію проти реального лідера парламентської опозиції Тимошенко, Офіс президента та лояльне керівництво Верховної Ради в особі Стефанчука зважилося на «косметичний ремонт» парламентської більшості, включаючи залишки «Слуг народу, Порошенка, як лояльну опозицію». прагматичною частиною «прокремлівських» фракцій та депутатів.

За планом Офісу президента ця операція дозволить «демократизувати» роботу Верховної Ради та позбавити Офіс підозр Заходу в авторитарних тенденціях політичного режиму влади президента Зеленського.

Наразі Стефанчук пропонує Порошенко взяти участь у переформатуванні старої більшості, але без участі фракції «Батьківщини». Як вважає Стенфанчук, «чудове пожвавлення» напівмертвого парламенту допоможе вберегти цю Верховну Раду від гніву Зеленського.

Відсутність політичної програми в роботі нової більшості не бентежить її авторів – головне зберегти владу та продовжувати збагачуватися.

За входження в переформатовану парламентську більшість, відкрита співпраця Порошенка вимагає зняття з нього санкцій РНБО і, як раніше, можливості відкрито «заробляти» в Україні в цей небезпечний та вигідний час. Влада готується торгуватись із ним.

Але Стефанчуку та Офісу треба поспішати. Часу мало. Криза у країні переходить у свою фінальну стадію.

Крім того, для Порошенка та Офісу президента важливо, щоб поки реальний лідер опозиції Тимошенко бореться з «кислотною» судовою системою, у парламенті має виникнути нова лояльна до влади більшість, а «Батьківщина» опиниться на периферії політичного життя і не матиме можливості використати українські парламент та ЗМІ у своїй діяльності як опозиція. Але це буде важко зробити - Тимошенко має великий політичний досвід і досить сильні політичні ресурси і видавити її з політики, особливо під час кризи влади та країни, буде важко і дуже ризиковано.

За матеріалом Віктора Небоженко, facebook.com

Комментарии

2
ото ж +3
У парламенті пішла жахлива чутка, що замість того, щоб справно роздавати конверти, платити за потрібні голосування народним депутатам монобільшості Верховної Ради, що розбігається, Офіс президента став загрожувати їм, що у разі саботажу відправить їх на фронт або нацькує на них місцеве ЦТК. Мало того, що з депутатів фракції «Слуги народу» знущається НАБУ чи Арахамія і ось тепер нова неприємність - Офіс президента зневажає їх більше, ніж народ.
гнилі люди - гнила система +2
Кажете — парламентська криза? Та ні. Не принижуйте масштаб трагедії. Це — клінічна криза державного управління, з усіма симптомами розкладу, гниття і втрати контролю над власним організмом.
Бо коли парламент перестає працювати — це ще можна списати на політичні конфлікти. Але коли він перестає працювати, бо у депутатів «закінчилась мотивація в конвертах» — це вже не політика. Це бухгалтерія злочину.
І давайте чесно: хіба це не прямий результат системного корумпування депутатів? Питання лише в тому, хто архітектор — Зеленський чи Єрмак. Хто запустив цей конвеєр лояльності за кеш? Хто вирішив, що парламент — це не місце дискусій, а каса з видачі зарплат за голосування?
Журналісти описують «депутатський фонд». Гарна назва, майже благородна. Але по суті — банальний общак. З тарифною сіткою: 5, 10, 15 тисяч доларів щомісяця. Як у супермаркеті лояльності: обери свій пакет — і голосуй, як скажуть.
А щоб система працювала без збоїв, створили «бек-офіси» — прокладки між бізнесом і депутатами. Бізнес виграє тендери — платить. Депутати отримують — голосують. Ідеальний круговорот бюджетних грошей у природі. Тільки це не природа — це схема.
І ось тут починається найсмачніше. Бо ці гроші — це не просто «чийсь кеш». Це податки українців. Це західна допомога. Це кошти, які мали йти на оборону, відновлення, виживання країни. А замість цього — вони осідали у конвертах, у «бек-офісах», у кишенях посередників.
НАБУ лише злегка підняло край цієї гнилої ковдри — і там уже півмільйона доларів щомісяця на «зарплати» депутатам. Бонуси за правильні голосування. Надбавки за статус. Премії за особливу слухняність.
Це вже не корупція. Це — інституціоналізована залежність парламенту від гаманця.
І тепер, коли система дала збій — коли «зарплати» затримуються, коли потоки тріщать — раптом усі дивуються: а чого це депутати не голосують?
Та тому що це не більшість. Це платна підписка, у якої закінчився тариф.
І тут найважливіше. У 2014 році, навіть у розпал краху режиму Януковича, у парламенті знайшлися люди, які поставили крапку. Які зрозуміли: або ми перезапускаємо систему — або країна летить у прірву.
Сьогодні ситуація гірша. Бо тоді не було централізованої системи підкупу. Тоді був політичний цинізм. А зараз — фінансова вертикаль управління парламентом.
І питання стоїть руба: чи знайдуться сьогодні ті, хто зламає цю схему? Чи знову всі чекатимуть, поки країна остаточно задихнеться в цьому корупційному болоті?