У Європі, Америці, Австралії і навіть у Новій Зеландії з травня зростає вал публікацій та заяв, що викривають діяльність спецслужб москви. У США знову порушили тему злому ними електронної пошти Демпартії у 2016 р. з метою втручання у вибори. На цій хвилі виникли припущення про "російський слід" у вбивстві Портнова в Іспанії 21 травня, але вони викликають заперечення.
Хоч як це похмуро звучить, але Андрій Портнов, який закликав на початку рашистського вторгнення 2022 р. складати списки патріотів для знищення, навіть після втечі до рф регулярно вигравав суди у видань, які називали його агентом москви. Зокрема, у серпні 2024 р. він виграв суд у телеканалу “Громадське”, а у квітні 2025 р. інтернет-видання “Цензор.нет”. Суди видавали Портнову довідки, що він не агент держави-агресора, а виданням, які це заявляли, виписували штрафи на сотні тисяч гривень.
Довідку від ЦРУ, видану в грудні 2021 р., що Портнов і Деркач агенти впливу рф, і в США проти них запроваджуються фінансові санкції, держоргани в Україні ігнорували доти, доки президентом знову не став "агент кремля" Дональд Трамп. Але якщо з Деркачем, який з вересня 2024 р. став сенатором Держдуми від Астраханської області, все дуже ясно, то щодо Портнова прем'єр-міністр Денис Шмигаль ще 28 січня 2025 р. стверджував, що той не агент і санкції проти нього запровадити не можна.
Спецслужби рф наполегливо не видавали довідку, що Портнов їхній агент, а в Україні наполегливо говорили, принесіть довідку з печаткою за підписом патрушева чи бортникова про те, що Портнов їхній агент, тоді й розбиратиметься.
У такій ситуації неминучим є питання, навіщо спецслужбам рф знадобилося терміново ліквідувати Портнова через два дні після телефонної розмови Трампа з “путіним” увечері 19 травня, якщо у того з 2015 р. була довідка від Дев'ятої палати Європейського суду у Люксембурзі, що він нічого разом із Януковичем не крав. На підставі неї з Портнова зняли в ЄС санкції та дозволили займатися адвокатурою в Австрії, яка має і без нього репутацію гніздування агентури рф.
Так він і жив до літа 2019 року. на два будинки, розриваючись між Віднем та москвою, та скуповуючи на околицях другої нерухомість. Співпрацював із Медведчуком та Коломойським на ниві інформації та робив собі імідж “правозахисника”. Чи не такого публічного, як Анатолій Шарій, а тіньового, але дуже впливового. У травні 2019 р. разом із Коломойським повернувся та став улюбленим юристом Зеленського. У червні мало не отримав кафедру у Київському університеті ім. Т. Шевченка, це зірвали акції протесту студентів та викладачів. У результаті Портнов вирішив, що без читання лекцій він може обійтися і почав писати доноси на Порошенка, у деякі держструктури України та Канаду, де був під санкціями. Займався цим до російського бліцкригу, після провалу якого виринув у москві, чудово перейшовши кордон.
Портнов, на відміну від Деркача, у москві з кінцями не осів, а навіщось перебрався до Іспанії, ближче до Шарія. Оскільки Портнов не “відсвічував”, як Шарій, то дата його переїзду ЗМІ невідома, як і мотиви. Припущення, що спецслужби рф дали йому "вільну" і зняли із задоволення, неправдоподібно в усіх відношеннях. Особливо якщо вірна інформація “Української правди”, що Портнов таємно приїжджав до України 17-18 травня для зустрічей із деякими топ-чиновниками.
Найімовірніше, спецслужби рф відправили Портнова до Іспанії для просування там проекту “Інша Україна” навколо Медведчука. Політично різнолика українська діаспора в Іспанії велика і організаційне затягування її в проект, з підключенням на якомусь етапі Шарія, могло бути конкретним завданням Портнова. Завданням логічним з прицілом на те, що в Україні під тиском США та Європи, вибори колись таки пройдуть і діаспора візьме у них участь. Історія виборів 2024 р. у Молдові змушує спецслужби рф думати про це і метушитися. Азаров на початку квітня теж почав метушитися і проводити у москві наради про майбутні вибори в Україні.
Ближче до виборів Портнов перетворився б із “сплячого” агента на неспання та з претензією на участь, оскільки санкцій в Україні проти нього немає. Натомість є умова москви для перемир'я та переговорів – допустити на вибори ті партії, які вона вкаже. У першому Стамбульському договорі цього не було.
Тому не видно мотиву, за яким спецслужби рф вирішили вбити такого корисного Портнова і прямо зараз, а не під час виборів, щоб поговорити про “криваву київську хунту” та її “довгі руки”. Після тих послуг, які Портнов надав Коломойському та Зеленському, цьому ніхто не повірить, а на 12-му році війни це вкрай слабкий медійний хід. Версія про помсту кремля за перехід на бік "ймовірного супротивника", виглядає теж непереконливо, особливо знаючи біографію Портнова, та методи роботи спецслужб із подвійними агентами.
Дмитро Снєгірьов припустив: ліквідація Портнова – це імітація. Версія, не позбавлена підстав, з огляду на те, що першим про подію повідомив “Ройтерз”. Цілком можливо, що Портнов пішов за програмою захисту свідків у США, для яких він цінний як джерело інформації і аж ніяк не на ті часи, коли він був головним юристом у Тимошенко та Януковича. Тоді зрозуміло, чому його тіло пролежало 5 годин накрите біля школи, викликаючи шок у місцевих. Факт повинен був вилежати, щоб стати надійним фактом.
Якщо це так, то тоді на президентських виборах можна чекати на задокументовані сенсації, ключі до яких зараз здає Портнов. Білий дім не тільки отримав карти з компроматом на топ-чиновників України, а й відвів у москви цінного “сплячого” агента, який уже не прокинеться її командою.
Якщо помістити цю версію в загальний контекст хвилі погрому агентури рф, підняту на Заході, багато "сплячих" агентів ніколи не прокинуться. Втім, для половини з них ніколи і не вигадували скільки-небудь серйозних завдань. Це одна з причин, через які не тільки не викривають, а й не намагаються перевербувати цю масу агентурного мотлоху.
Сергій Клімовський, facebook.com
Комментарии
9"Помітив, що Володимир Зеленський нарешті відреагував на вбивство Портнова з яким співпрацював ОП. Так, він відреагував своїм мовчанням, але як красномовно це виглядає!
Залишилося Портнова нагородити Героєм України. За що? Ну, хоча б за те, за що наклали на нього санкції - корупція, втручання в судову систему, продаж судових рішень. А ще можна нагородити за те, що коли він повернувся до України у 2019-му році, після того, як Зе став президентом, то складав списки майданівців, для того, щоб потім переслідувати. Бо якщо Зеленський це не засуджував, то значить підтримував. А взагалі, мовчання Зеленського показує, що йому нема чого сказати і зберегти обличчя. Він так завжди поводиться, коли бреше, факапить, обіцяє нездійсненне чи літає в Оман. Нічого дивного."
? Андрій Портнов, який був "рішалою" ОП Зеленського, перебував у Києві за кілька днів до своєї смерті. За моїми даними, він зустрічався з Татаровим, Єрмаком та Зеленським.
Темою обговорення було проведення виборів президента України. Перед Портновим ставилося завдання забезпечити юридичну чистоту виборів та перемогу Зеленського, знайшовши спосіб не допустити до процесу виборів потенційних конкурентів, створивши їм судові проблеми.
Також було поставлено завдання забезпечити голосування "мертвих душ" - неврахованих переселенців та загиблих цивільних, військових, які зникли безвісти, діаспори.
Також неофіційну зустріч Портнов провів із депутатом "Слуги народу" Бужанським.
Після прибуття до Іспанії Портнов був негайно ліквідований. Тотальна мовчанка Зеленського, Єрмака, Татарова, а також Бужанського про смерть Портнова пов'язана з їхніми зустрічами з ним, які вони намагаються зберегти в таємниці.
Передаю цю інформацію іспанським журналістам та правоохоронним органам. Упевнений, ті знайдуть можливість допитати Єрмака, Татарова і Бужанського, які не мають дипломатичного статусу, під час найближчих поїздок до ЄС
І з кожним разом це закінчувалося все гірше.
За Шапошнікова ваще цікаво, чол більше 10 років у США живе.. щось мовить собі.
Ми приїхали до того, що просто не можна говорити, розмови — карані, адже раптом щось не сподобається цареві та його свиті.
Жесть, звичайно, просто, жерсть.
А згадати, що сам Зеленський говорив зі сцени...
Знаєте, такої особистої злості, мабуть, країна ще не знала".
Анна Оскомина написала текст, який нижче. І аналіз та висновки ті, які близькі до моїх. Я думала, а Анна написала. Читайте, будь ласка.
«За ці безсонні ночі вихідних я переслухала і перечитала купу матеріалів про Портнова.
До слова — дуже раджу інтерв’ю Андрія Реви Олександру Близнюку. Надзвичайно пізнавальне, хоча я й не всі його оцінки розділяю, тож слухайте не без фільтрів. У Близнюка взагалі цікавий канал — рекомендую придивитися.
Все, що буде написано далі, виключно мої враження, реконструкція та домисли на основі всього того, що я почула.
Отже, по Портнову.
Ця істота жила з того, що торгувала своїми надзвичайно міцними зв’язками з суддями перших двох інстанцій, особливо апеляції. Причому, тиск він вчиняв не тільки за допомогою грошей, а й своєї вкрай важкої репутації. Репутація – основне джерело його доходу і благополуччя.
По складу він був надзвичайно агресивний, злопам’ятний і мстивий, не забував ані образ, ані найменших спроб завдати шкоди репутації, бо це частина його бізнесу: з одного боку застосовувався крендель у вигляді бабла, з другого – пендель у вигляді погроз і залякувань.
Цілеспрямовано відбивався в судах щодо найменших спроб уразити його реноме могутнього і майже всесильного діяча.
Склалося враження, що в кабінетах усіх трьох гілок влади не так уже й багато було людей, які його не боялися.
Зуби він обламував тільки у Верховному Суді, там його можливості були вкрай мізерні – саме тому, що Порошенко за свою каденцію спромігся цю інституцію докорінно реформувати. Зокрема через це Портнов ненавидів Порошенка люто, скажено. Ніхто не урізав Портнову можливості більше, ніж Порох.
Як ви знаєте, за Зє далі діло не пішло, тому ми зараз маємо такі ж портновські суди, як і раніше.
Як, власне, і портновський Кримінально-процесуальний кодекс, до якого зелена влада боялася навіть мізинцем доторкнутися всі шість років, незважаючи на монобільшість, яка цілком була здатна реформувати кримінальний процес, якби мала час та натхнення.
Та, незважаючи на гучні обіцянки в 2019-му, "запал іссяк" дуже швидко, бо "на 100% свій генпрокурор" та контроль над судами значно краще, ніж незалежні суди і прокуратура.
Мурню про "імітацію вбивства" я навіть коментувати не буду — це просто нісенітниця.
Ніхто так не імітує вбивство, — коли тіло п’ять годин має лежати без руху на очах сотень свідків, поліції, лікарів і перехожих на 30-градусній спеці. Імітують вбивство згорянням автомобіля або залитим кров’ю тілом у квартирі, де всі учасники шоу — свої. Це маячня.
Портнов мертвий, прийміть це.
Я майже відкидаю версію щодо "прибрали, бо мав компромат на зелену владу".
Відкидаю, бо це надзвичайно нелогічно.
Портнов був цінним союзником і золотим ресурсом влади проти опозиції, багатіїв, для "порішань питань" по власним чиновникам- розкрадачам та депутатам - корупціонерам.
І взагалі, в них точок колаборації було набагато більше, ніж протиріч. Це був надзвичайно взаємовигідний симбіоз.
Трохи більш ймовірною, але все ще надзвичайно слабкою вважаю версію, що його прибрали "кремлівські куратори".
По-перше, людина, яка має безпрецедентний вплив на українську судову систему і міцно долучена до складання санкційних списків, є також знахідкою для тих, хто, як мінімум, хоче встигнути переховати капітал, а як максимум – вивести своє майно з-під санкцій.
Більш впливової особи в цій царині, ніж Портнов, в Україні не було. Такими кадрами не розкидаються.
По-друге, Царьов гнусно бреше, коли каже, що Портнов засудив війну.
Портнов перебував в Україні до 3 червня 2022 року, коли стало ясно, що бліцкриг не вдався. До цього він спокійненько чекав на прихід "своїх", допомагаючи готувати правове підґрунтя для повернення в Україну Януковича.
Тобто, зв’язки він не обірвав з жодною зі сторін, для обох був цінним активом і наживався на обох.
Він нічого не боявся, вважаючи, що його неуразлива репутація, зв’язки, гроші, престижний район європейської столиці і, цілком можливо, громадянство ЄС дають йому недоторканність.
Він нічого не боявся — тому й був один, без охорони.
Але є одне "але". Він переламав дуже багато життів на своєму безславному шляху.
Йшов до успіху не тільки по головам і трупам, а ламаючи хребти ще живим людям — що значно гірше.
Тож цілком доречно припустити, що з ним звели рахунки.
І я вам скажу — це краще, що цей таємничий месник міг зробити для України.
Наостанок додам, як склалося моє враження щодо психотипу Портнова — це не та людина, яка делегує свою владу.
Я сильно сумніваюся, що в нього були "поплічники", яких він впускав у внутрішній світ своїх зв’язків і кухню своїх оборудок.
Він був у самому розквіті літ — трохи за полтос, здоровий дядько з купою дітей, бабла, зв’язків, нахрапистий та зухвалий, який мало чого боявся.
Він планував жити довго, на всю котушку, і відійти від справ у глибокій старості.
Тому я не думаю, що хтось його зв’язки так легко перебере на себе.
Зараз би, напевне, була б не зайвою ініціатива від європейських слідчих типу: "явка з повинною" з інфою про Портнова — і гарантовано не потрапиш у майбутньому під санкції ЄС.
Бо справа засекречена, в тому числі — від наших. А ніхто зараз не знає, що саме там накопають іспанські правоохоронці.
Такі мої думки.
Денис Казанский: "Тетяна Монтян заявила, що саме Портнов стояв за жорстоким вбивством родини Харківського судді Володимира Трофімова у 2012 році. Тоді судді, його дружині, синові та невістці відрізали голови і забрали їх з місця злочину. Вбивць так і не знайшли.
Монтян каже, що пізніше фото цих відрізаних голів надсилали іншим суддям, які вели резонансні справи, пов'язані зі схемами Портнова. Змушуючи їх таким чином відмовлятися від ведення справ та передавати їх іншим суддям.
Найсмішніше, що при цьому сама Монтян підтримувала владу Януковича, за якої все це відбувалося. А соратники Монтян, на кшталт Олега Царьова, називали Портнова своїм товаришем".