Свіжоспечена російська учасниця міжнародних змагань з гімнастики, куди засанкціонованих російських спортсменів важко почали пускати, стає спиною до українського прапора, як би демонструючи решті федерацій спорту, які поки що думають, пускати чи ні: точно, на дух нікого.
З одного боку, що з неї візьмеш, - небесна грація, та й годі. З іншого боку, їй п'ятнадцять років, виросло покоління, яке вже свято вірить, що Павлик Морозов – піонер-герой.
Ми ось вважаємо, що далі путіну буде важче з мобілізацією, а може так статися, що й навпаки. Там, де скінчилися «кінчені», які про гроші, з'являються «нові ідейні», які нічого, окрім путіна та путінщини, у своєму житті не бачили.
Скільки їх? – ми не знаємо. Зараз якраз буде момент істини, коли ми побачимо, як спрацювала програма Кирієнка зі створення нової людини. Грубо кажучи, ми побачимо, чи вдалося державі знову вкрасти наших дітей, чи то була ще одна посткомуністична утопія.
Але дівчинка-підліток, що стоїть спиною до українського прапора, є поганим знаком. Це всупереч здоровому практицізму: адже змагання такого рівня можуть виявитися для неї як першими, так і останніми принаймні найближчим часом – що, до речі, було б правильно. Натомість це демонструє, наскільки потужно вже промиті мізки.
Зі сторінок FB
Комментарии
0Комментариев пока нет.