Міхеіл Саакашвілі: «Я в одиночній камері 23 години на добу (на годину випускають на прогулянку в маленький вольєр). Мене отруїли важкими металами у 2022 році, відразу після початку повномасштабної війни. Я кілька місяців боровся зі смертю, наслідки спостерігаю і зараз: два дні тому я втратив свідомість – і мене відкачували. Загадково за два дні втратив усе волосся на голові. З моменту отруєння постійно приймаю близько десяти видів лікарських препаратів на день».
«Грузія при мені була лідером і регіональним ініціатором євроінтеграції. Після мене почався відкат, а з переходом на відверто диктаторські методи управління Європа виявилася зайвою».
«Грузія живе в умовах кримінальної диктатури, яка прийняла ще жорсткіші закони, ніж рф та рб. У такій ситуації дивує факт самого існування внутрішньої опозиції.
Тільки-но якийсь лідер здобуває підтримку, його моментально саджають до вʼязниці – і цей політик поповнює списки сотень політвʼязнів».
«Боротьба майже неможлива, але вкрай необхідна. Я залишаюся головною проблемою для теперішньої влади та її російських патронів, які постійно згадують мене у своїх заявах».
«Я бачу свою роль у поверненні Грузії до демократії і швидкого розвитку. А потім я прагну повернутися в Україну, де хотів би взяти участь у відновленні та реформуванні».
«Тривале домінування "Грузинської мрії" ґрунтується на тому ж, на чому тримається влада лукашенка і путіна: активна пропаганда, залякування і підкуп, а також на страху війни».
«Моя фундаментальна помилка була в тому, що я не перекрив потоку російських грошей до Грузії і не вигнав російських олігархів. Тоді на нас був величезний тиск з боку президента Барака Обами – не робити цього».
«Я дуже шкодую, що моїх навичок дуже не вистачає саме зараз в Україні, з якою залишається моє серце. Що не можу активно допомагати у відбитті агресії, яку я досить акуратно прогнозував, хоч сам до кінця в неї не вірив».
«Я підтримую контакти з Україною, яку також вважаю рідною для себе країною (у мене одне громадянство, і воно українське). Я володію лише одним будинком в усьому світі, і він під Києвом. Ще була квартира в Одесі, та довелося її продати, щоб оплатити послуги адвокатів. Моя чотирирічна донька Жасмінка і її мама в Києві, і коли його обстрілюють, я вдвічі більше хвилююся».
«Було багато випадків, коли США залишали своїх союзників. Війна в Ірані, куди, найімовірніше, перекинуть призначену Україні зброю, ще раз показала, що стовідсотково надійних гарантій не існує. Потрібно створювати регіональні союзи і, найголовніше, зміцнювати Збройні Сили України».
Матеріал з відкритих джерел
Комментарии
1